Заважаю,
не потрібно брехати, чекати.
Пам'ятаю,
таке важко забути й мовчати.
Розумію,
знову манять мене білі зорі.
Не зомлію,
тільки впаду у думи прозорі.
Подивитись,
час летить, як Земля на орбіті.
Зупинитись,
нерухомо змінити століття.
Промовчати,
та за слово життя просидіти.
Стільки знати,
і у сон назавжди полетіти.
_____________________________
(Love)лю тво(you) улыбку, Lexi!
Було написано: 12.07.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436924
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: Lexi