П’янке вино бентежить кров,
Кум до куми звечора прийшов,
Вилив їй душу, все наболіле,
П’янкі поцілунки злились в одне ціле.
Кума голубить з кумом воркує,
Хтось стукає в двері, того не чує,
Дружина летить, немов гармата,
Миттю здригнулася в куми уся хата.
Лемент, бійка, плач та крик,
Кум із хати миттю зник,
Біг городами Тарзан,
А в дружини був свій план.
Все закрила на замок,
Довго в двері лобом товк,
Збіглися сусіди в двір,
Ну, а він, мов дикий звір.
Вскочив в льох і там сидить,
Ось настала гарна мить,
На замок закритий льох,
– Щоб ти клятий в ньому здох.
Тут тобі і КПЗ,
Кума їсти хай несе,
Як не здужає пусте,
Ще картопля сира є.
Погризеш буде наука,
Те кохання складна штука.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/260-kumovi-vikrutasi.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436915
Рубрика: Гумореска
дата надходження 12.07.2013
автор: Антоніна Грицаюк