Доторкнуся до тебе римою
зримою і незримою,
золотими у снах світанками,
ніжним леготом чи серпанками
місяця повновидого.
Доторкнуся таємним видивом,
синіх туманів пряжею,
ними долю свою розраджую,
аби було тобі тай радісно.
Зорями, мов прикрасами,
доторкнуся, щоб ти світилася,
серед мрій не загубилася.
Неприхованою сльозиною
доторкнуся, а ще провиною,
клекотом днів в неспокої,
неокраями світлоокими,
ночі п`янкої стогоном…
…Доторкнуся вустами строгими,
коли серцем палким стихаю я,
Жінко моя коханая.
[i]травень 2012[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436796
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: Чир Нестор