Я будувала мрії уві сні,
Була така піднесена й крилата.
Мені здавалося, що я жила в тобі,
Але усе це було наче вата.
Антична стриманість в словах,
Грайливий взмах руки.
І легкий холод по плечах,
Таким міг бути тільки ти.
Не бадьорить ранкова кава
І на повторі пісня «про сумне».
Здавалося, що ніби це забава,
Та чимось вразив ти мене.
Я будувала мрії уві сні,
І слава Богу, що вони здійснились.
Я вдячна долі лиш за те,
Що просто поряд опинилась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436788
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: Анастасія Васильчук