Життя в цьому серці стало нестерпним. Тут дуже тісно, обдерті стіни, все перевернуте, навіть таракани і ті втекли. Від того часу як я тут поселилась це вперше, напевне воно не хоче щоб я тут жила, тому обдумавши все я написала в місцеву газету оголошення. Через декілька годин продзвенів телефон. З трубки лунав грубий чоловічий голос і одразу прозвучало запитання: " Чому Ви продаєте це "помешкання"? У Вас є якісь серйозні причини на це? Якщо це так, то я Вам допоможу, я куплю його. Я прийду до Вас сьогодні, якщо, звісно, ви маєте час!?"
-Так, приходьте. Буду чекати.
Прийшовши він оглядав "помешкання" і кидав здивовані погляди на мене.
-Чому тут такий безлад? Що тут відбувалось?
-Еее, розумієте, воно мене не сприймає. Не думайте, тут так завжди не було, недавно почалось..
Опустила погляд на пошарпану підлогу..
-Знаєте, а воно Вас прийняло, тому вирішуйте..
А в цей час кімната простягнула руки до нього і обійняла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436784
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2013
автор: Хомка