Я ніколи не вміла прощатись.
В мене замість нормальних слів – якісь безглузді рими,
Безбарвні дотики і найміцніші в світі обійми.
В мене занадто багато сльозинок в зіницях,
І так в серці гірчить наче кров перетворилась на гірчицю.
Я ніколи не вміла прощатись.
я цінуватиму кожну мить проведену з тобою за руку.
І від сьогодні я присвячуватиму тобі кожен звук мій.
Кажуть, що в музиці повинне народжуватись щось вічне.
Від моїх пальців тектиме ніжність, трохи грішна.
Я не вмію красиво прощатись.
Зате вмію любити. до відчаю.
Зате вмію на тебе чекати.
Завтра. Післязавтра. Вічно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436720
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2013
автор: Шопенівна