Звичайний день, спекотний і скажений,
А ввечері – нащадки і… жона!
- Володарю, - звернулася до мене
З усмішкою чарівною вона.
І знову, переповнений коханням,
Готовий підкорити океан,
Останню копійчину без вагання
Несе тобі твій вірний «сулейман».
Я захистом тобі довічно буду,
З надійних рук, не бійсь, не відпущу.
Одне слівце зробити може чудо.
А ще… додай тарілочку борщу.
11.07.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2013
автор: Ігор Рубцов