Забери в свої долоні сонце, що в моїй душі...
Там давно уже не падають дощі!..
Руки дай мені свої, я їх теплом зігрію...
Ти мене люби, це все, про що я мрію...
Ніжністю своєю доторкнуся губ,
І мовчи... Це найкращий звук...
Потонути дай в своїх очах,
Та не допусти омани у словах...
На світанку, босоніж,
Вийду я до тебе на поріг...
Обійму, неначе найрідного на світі...
Знаєш, це найбільше щастя - полюбити...
Полюбити раз, і на усе своє життя -
То, напевне, у людини сенс буття...
Бути для когось потрібним просто так,
Без найменшої для вигоди ознак...
Бути половинкою одного із сердець
Відшукати того, з ким ти підеш від вінець...
З ким зістаришся і виростиш дітей...
Це найбільше щастя для закоханих людей...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2013
автор: Павлина Косар