Розсипати пісок з волосся
І від сонця ховати щоки.
Не здійснилось, але здалося,
Розумієш мене?- Про що ти?
18 хвилин до сходу.
Сонця-місяця? – без різниці.
Каламутить мовчання воду,
Нас чекають нові столиці.
Розсипатися на частинки,
Розчинятися в колах течій.
У волоссі твоїм – піщинки
Як завжди тепер недоречні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436448
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.07.2013
автор: Олександр Гриб