Небо хмарами поросло.
Жебракують дерева під зливою.
Впивається вітер жалом
В душу мою неприкритую…
Глеки б’ються на щастя.
Сліпі гончарі прозрівають.
Змішують глину пальці,
Долоні шліфують стегна…
Тремтять соковитозеленіі хвощі,
Протоптує сонце доріжки
Пробираються тіні поміж кущів…
Обережно крадуться, мов кішка…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436322
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2013
автор: gala.vita