Так важко розуміти нам життя,
Не опиратись інколи стражданням.
І міряєм завжди чуже взуття.
Не муляє?!Майже інсценуванням
Повчаємо,як треба в світі жить.
Самі?Самі не раз сто раз ми впали.
А знаєте,що треба?Лиш любить
Усіх,усіх...Та це я так,між нами...
Благаю,не дозвольте,я молю!
Зустрівшись з Вами-хай повірять люди,
Що є любов!Віддайте Ви їм всю.
І Бог тоді завжди із нами буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436310
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.07.2013
автор: Відочка Вансель