Останні ночі вже не сплю
А під ранок сняться гори
І я спускаюсь скелями крихкими
Зустрічаю людей на різних щаблях
Всі підтримують, розраджують
Кажуть, що все так не буде
Вони подають руки
Не дають зірватись
Взувають, одягають
І не проганяють
Але мовчать про змія
Який манить на вершину
А я все ж від нього тікаю
І ось я на подолі вже
В мене тут інший дім
Давно не прогрітий
Нема тут і світла
Стаю до роботи
І будую щось нове...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436293
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2013
автор: Василь Великий