Дорогою з дитинства ми йдемо далі в юність.
Дорога незрадлива. Не збитися важливо.
Нехай же вона буде всім світла і щаслива.
Росли ми недаремно. На серці трішки щемно.
ПР:Що там на нас чекає,
Ніхто цього не знає.
Коли серця прозорі -
ЗійдУться в небі зорі.
Зійдуться в небі зорі.
Зорі золоті, зорі золоті.
Бувай, бувай, дитинство! дитинство незабутнє!
Ми тішились тобою. Сумуємо до болю.
Так хочеться лишитись, та кличе нас майбутнє:
Бурхливе, наче море, як обрій - неозоре.
ПР:Що там на нас чекає,
Ніхто цього не знає.
Коли серця прозорі -
ЗійдУться в небі зорі.
ЗійдУться навіть зорі.
Зорі золоті, зорі золоті.
© Copyright: Дмитрий Град, 2013
Свидетельство о публикации №113070809129
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436180
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2013
автор: град