Давня казка

З  святом  Купала!

Набухає,  як  брунька,  сонце
в  Борисфена  пролитих  стеблах.
Розполохають  бризки  сон  цей,
бо  вода  в  Борисфені  тепла.

Тут  Ярило  гуляє  босий,
наколовши  стернею  п’яти.
Тут  ранкове  проміння  косе
до  коси  у  росі  прип’яте.

Тут  купальські  вогні,  як  маки  –
на  долонях  жорстких  Дажбога,
тут  вигойдують  щастя  мавки,
парубків  беручи  в  облогу.

В  прохолоді  ранковій  зілля  
закосичує  ранки  юні,
тут  справляють  дзвінкі  весілля
стоголосі  пташині  струни.

Тут  посрібленим  крапом  зшиті
голубих  потічків  мережки...
Ах,  чому  з  цих  часів,  скажіте,
заросла  в  давню  казку  стежка?
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436057
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2013
автор: Omega