Повітря ріжеться не гірше від паперу
Наточу ножиці, майстерності не зичить
До терня висушу троянди і заберу
У спогади, все те що праведнику личить
Примушувала йти, а за одно і жити
Ніхто й ніколи не питав: Чого ж хотілось?
Повітря спогадами, як тепер пришити?
Нитки всі переперхли, голки затупились
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435971
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2013
автор: Марамі