Завжди поети бідували
У всі епохи і часи.
Бували винятки із правил,
Та в основному підтягали
Обранці Музи пояси.
А лихварі розкошували
І наминали галушки...
Та хто їх зараз пам'ятає?
Хіба що Гобсека ще знають
І то Бальзаку завдяки.
Якби дивилися юрбою
Лишень в корито- був би жах.
Ніхто б тоді ні в зуб ногою,
Що небо є над головою,
Що в небі є Чумацький Шлях!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435896
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.07.2013
автор: Михайло Гончар