Не питай, чому не вірю я,
Бо зневірилась я дивлячись на тебе.
Не питай, чому така сумна,
Щоб не було, це мої проблеми.
Не живи кохаючи мене,
Бо кохати я сама не вмію.
І не вір всьому, що люд несе,
Я ж тепер людей не розумію.
Не забудь ніколи, рідних, і свою сім’ю
Бо тоді не будеш ти багатим.
Не скажи нікому просто так «люблю»,
Пам’ятай, життя вже звикло все вертати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435811
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2013
автор: Масявка