Тече річка невеличка,
Стрімкі бережки.
Ой, казала мені мама:
Не ходи туди.
Та таку вже маю ваду,
Не знаю й чому?
Все сама шукаю раду,
Хоч бува й терпку.
А у лісі барви з квітів,
Сплету у вінок.
В пелюстках тепло привітів,
Вкладу в завиток.
На бистрінь пущу, на воду,
Хвилечки біжать.
Хай несуть до сонця сходу
Любов й благодать.
07.07.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435801
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2013
автор: Валентина Ланевич