ВИРОСТАЮ Я СПРАВЖНІМ МАТРОСОМ

Я  вже  плавати  майже  умію  -
Залюбки  вчуся  кожному  стилю.
З  головою  пірнути  посмію
Із  розгону  у  пінясту  хвилю.

Я  засмаг,  як  на  палубі  юнга,
Про  шаланди  співа  мій  мобільний.
Жартома  друзі  звуть  мене  Врунгель
За  смугасту  сорочку  натільну.

Мені  сняться  кити,  альбатроси
І  дельфінів  ватаги  грайливі.
Виростаю  я  справжнім  матросом
І  від  того  мій  татко  щасливий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435774
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 07.07.2013
автор: Галина_Литовченко