Кого гори годували груддю
й колихали древні праліси
той ніколи в світі не забуде
що Карпат він незборимий син
Не зуміють волю ув'язнити
й Слово що спочатку ще було
як не можна упіймати вітер
та іти у Ніжність напролом
О поезій вільнодумних князю
що пречисті мов свята роса
моє серце ти навіки вразив
бо свій власний всесвіт написав
Ти відкрив що вірші мають душу
нагадав що Слово то Господь
Це ж таку натуру невсипущу
народив нескорений народ
http://vk.com/olexsandr_bukatyuk
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435647
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2013
автор: Олександр Букатюк