Дитинства спогади ясні
Грушки дозрілі розкидали,
Дощі грибні, такі рясні
Разом із нами підростали.
А гарна баба снігова,
Велика, сніжна королева,
Була для нас немов жива
Й високі були всі дерева!
Чекали з нетерпінням свят,
А особливо – новорічних!
Ялинки тої аромат
Ми не забудемо довічно!
Як не забудем доброти
Й тепла від рук бабусі з дідьом,
Й куди б ми не хотіли йти
Вони за нами тихим слідом…
Дорослі спогади сумні
І інколи так просиш Бога:
«Нехай дитинство, хоч у сні,
Поверне з дальньої дороги».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435631
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2013
автор: Assol