Справа не ваша, чому, за що і кого.
Не ваше і те, всереди́ні пече/не пече.
Не питайте вже вкотре «чому лиш її/його?»
Бо не ваше діло, хто цілує кого в плече.
Той, хто ніколи нікого в житті не кохав
Шукає для цього мільйон непотрібних причин.
Такі вірять: любов — то лиця овал,
Колір волосся, ціни і марки машин.
Їм не збагнути простих, найпростіших речей,
Вони, як папуги торочать лише одне:
«Подивися на нього/на неї! (аххаха) Гей,
Справді вірите, що до скону і не мине?»
Справа не ваша, коли, де, чому і з ким,
Хто кого зрадив, кого покохав, до кого пішов,
Хто чужим кому став, хто — близьким.
І не треба такого: «дивись вже інакшу знайшов!»
Я вас прошу: не пхайтеся в щастя чуже.
Щасливим не заздріть — довелось їм багато пройти.
Таке з неба на голову падає? Та невже?
Кажеш — просто? Стукай в небо! Тобі впаде! Йди!
Справа не ваша з тим вона/він чи не з тим.
Носа не пхай до сверблячих і табу тем.
Вас не обходить, за що хтось коханий, і ким,
Хто кому оберіг, покарання, тотем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435610
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2013
автор: Настя Мозгова