Сутінки густо-сині.
Дихай, дивись на небо:
зіроньки-берегині…
Може, то так і треба –
листя в руці тримати,
дмухать укупі з вітром
сонцю в лице кирпате,
до неподобства хитре…
Брати на руки літо
і колисати ніжно…
Місто, дощами вмите
рясно на тому тижні,
гладити по бруківці
і по землі – твердині…
Тануть створіння всі ці
в сутінках густо-синіх…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435470
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.07.2013
автор: Марія Родінко