Я слухала дощ

Я  слухала  дощ
І  бігла  до  тебе.
По  шкірі  мороз,
Я  слухала  небо.
Кричала  трава
І  плакало  листя.
Болить  голова,
Я  падаю  низько.

І  знову  тунель!
І  знову  ці  сходи.
Завмерла  форель,
Завмерло  і  море.
Завмерли  стави,
Вода  замерзає.
А  в  серці  жива
Любов  розриває.

Розбила  я  лід
І  скло  цього  пекла!
Я  хочу  у  світ,
Летіти  до  тебе!
Мене  захопив
Лелека  на  крила.
Ти  світло  вікрив  -
Любов  стала  щира.

Піднялася  в  вир
На  струни  мовчання,
Здійнявся  лиш  пил
Зірок.  Від  кохання...
Не  треба  більш  слів.
Я  чую,  тут  небо
На  віях  твоїх!
Нічого  не  треба...

Ми  разом  в  вогні,
У  світлі  до  раю.
Вікрийся  мені  -
Я  скажу:  "Кохаю".

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435365
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2013
автор: Галина Кудринська