Гасне східний ліхтарик із вогником
В церемонії наших безсонь.
То твоя,
порцеляновим човником,
упливає граційно долонь.
Ти втікаєш червоною цяткою
В непроникливий дим цигар[b]о[/b]к.
Ховаєшся -
тобі вже ні[b]я[/b]ково
На фоні запізнілих зір[b]о[/b]к.
Просинається тьмяною просинню
Крізь хмари щемливі і рвані -
Світання,
що заплакало росами
На хресті віконної рами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435295
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2013
автор: Олександр Деркач