Куди ти йдеш? Куди я йду, не знаю.
А що несеш? Несу себе по Світу.
В руках тримаю душу не сповиту,
Яку вже майже і не відчуваю.
То як живеш? Живу собі нівроку.
А робиш що? Гукаю по під хмари
І п’ю гіркі пОлинові узвари,
Чекаючи призначеного строку.
А мрії, як? Пливуть самі собою.
Невже не мав? Ні, мав, але не бачив.
Вони пішли до іншого, на вдачу.
Одразу всі, пішли собі юрбою.
А сам же ж як? Отак і жебракую.
А маєш що? Не маю навіть слова.
Колись зоря співала світанкова,
Але вже вік, як і її не чую.
Тож що тепер? Напевно вже нічого.
Куди підеш? Туди, куди не кличуть.
Бо соромно і певно, що не личить
Таким, як жив з’являтися до Бога
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435293
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.07.2013
автор: Goran