Палюче сонце прикрашало день
В надії знов піти на відпочинок,
Послухати поезію ночей
І врешті закохатись до загину.
Тендітні зорі,покровительки людей
Завжди освітлюють комусь дорогу.
Правительки й рабині цих небес
Вони завжди здійсняють їхню волю.
Сміливе сяйво люблячих очей
Завжди з тобою буде мандрувати,
Але коли ти сам ,ти - раб ночей,
Який приречений поезію читати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435120
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2013
автор: Василина Бойко