Похмурий день, похмурі лиця,
Л'є з неба дощ ,немов з відра,
А я дивлюсь в твої зіниці,
І бачу - ти вже не одна.
Напевне можу закричати,
З душі прорветься голос мій,
Та змушую себе тримати,
Всю свою лють і запал свій.
Навколо сумно й дуже тихо,
І соловей щось не співав,
У моєму серці горе й лихо,
Я лиш про тебе пам'ятав.
Усе забув,мені ж не треба,
Ні того співу ні дощу,
Хотів я лиш на мить до тебе,
Тебе вином я пригощу.
І хай про мене будь-що кажуть,
Нехай говорить цілий світ,
За руки хай мене привяжуть,
Вона для мене самоцвіт.
І хай летять роки, як птиця,
Хай знову дощ л'є мов з відра,
Зі мною завжди чарівниця,
Любов єдина і туга.
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2013
автор: Коля Януш