А я тебе до місяця,до зір ясних люблю.
Блукала я у всесвіті і знала,що знайду.
Ночами,днями,росами шукала і змогла,
Писала я для тебе лиш усі в віршах слова.
Коли уже зневірилась і сіла спочивать,
Коли уже стомилася у всесвіт я гукать...
Тоді лише побачила,впізнала я тебе.
Нічого не змінилося...Ти цілував лице...
А я тебе до ніжності,до всесвіту люблю.
А хочеш-подарую я і зиму,і весну?
А хочеш-більше ніжності?Веселку і вірші.
Та навіть недописані давно уже твої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434985
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.07.2013
автор: Відочка Вансель