І вірю!

Можливо  воно  і  існує  
Беззвучне,  тихеньке,  німе  
Ця  сила  рушійна,  і  вбивча  
Мені  наскрізь  серце  проткне  

Маленькі  секундні  пориви  
Великих  коханих  очей  
Здавалося,  ніжні,  грайливі  
А  так  біль  так  за  душу  бере  

Як  замкнена  в  клітку  голубка  
Як  ніжна,  холодна  зима  
Моє  невимовне  бажання  
Моє  непросте  почуття  

До  крові  кусаючи  губи  
До  болю  зжимаю  кулак  
І  кажу  собі,  що  забуду  
І  вірю,  кохання  нема…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434794
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2013
автор: Масявка