З тобою в цю ніч танцював
І пристрасть палила обох
До неба на крилах взлітав
І десь між галактик погас
У танці до тебе летів
Неначе на крилах , дурман
З тобою лиш бути хотів
Солодкий цей самообман
Горіли в любові наші серця
І я залишився у тебе в цю ніч
Хвилини разом і до кінця
З тобою були віч на віч
Містерія – нехай залишиться
Назавжди з нами ця мить
Містерія – усе забудеться
І тільки любов змушує жить
Любов – це сила що знову мене
Піднімає і кидає в низ
Для неї я забуваю самого себе
Я знову ніби воскрес
З тобою у танці кружляв
І марив неначе в вісні
Думками у хмарах літав
Явилась богиня мені
Твоєю красою сп’янів
В містичному колі життя
У цей момент я хотів
Щоби не було вороття
Неначе холодний удар
Ти ранком зникла – не знаю
Прокляття: зло чи дар ?
Що вернешся ти я ще вірю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434777
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2013
автор: Ruslan B.