Сіквел

Настав  той  день,  прийшла  пора.  
Я  розумію.  Це  прийшла  вона...  
Вона  вже  тут.  Мене  чекає.  
Рукою  манить.  Двері  відчиняє.  
Я  вийду  з  темряви  і  піду.
Білим  коридором...  назустріч  світлу.
...
Я  руку  простягну  і  більше  вже  не  буде...  
Не  буде  вже  образ...  мене  не  буде.  
Рука  холодна.  І  серце  зупинилось...  
Невже  це  все?  Життя  скінчилось!  
Кінець.  The  end...  І  я  помер.  
Про  це  не  напише  навіть  Гомер.  
...  
Так  просто  з  життя  не  йде  ніхто.  
Це  ніби  незавершений  сеанс  кіно.  
Я  маю  повернутись!  Це  буде  сіквел!  
Воскресне  фенікс  з  попелу  свого.  
І  всім  я  доведу.  Що  не  помер...  
Що  я  живу...  To  be  continued...  Next  to  you...
                                                                                                                 

(19  сiч  2011  в  0:37)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434766
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2013
автор: Sirko