Переплелась з весною осінь,
Мов повитуха з стиглим житом.
Радіє літу, лету в просинь,
Кохання ув обіймах з митом.
Чудна то плата - виклик долі,
У оберемку - снопки з років.
Гарячих сонечок в подолі,
Приніс Глашатай та й полишив.
Квіти в серці - живильні дзвони,
Хоч роси з сіллю й тремтять на них.
В душі прописані канони -
Любов належить до неземних.
30.06.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2013
автор: Валентина Ланевич