Прокинутись в хаті, де тато і мама,
Де можна дитині досхочу поспати,
Де сни веселкові залізли в тумани,
Де роси, як зорі сіяють багаті.
Матуся і татко радіють дитині,
Вже Сонце сіяє – дитині не спиться,
Матуся сніданок готує родині,
Сама ж бо від щастя весело сміється.
Як тепло на серці, як тато веселий,
Як усмішка мами цілує голівку,
І сяє червоно садок черешневий,
З якого нам ягід насиплють в тарілку.
І більшого щастя не треба дитині,
З батьками до віку прожити й радіти,
Нехай все життя проходити в свитині,
Лише б в рідній хаті до віку дожити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434479
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2013
автор: Віталій Назарук