Казан із моїх почуттів
Давно вже википів до дна,
І тільки запах пригорілих слів
Нагадує що все це просто гра.
Зола раптових перемін
Малює чорним по коханню
-Нове життя уламками руїн,
Шукає іскорку бажання.
Жага боротися за щастя
Не може впасти в безнадію
-І я розпалююю багаття,
Там де плекала свою мрію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434456
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2013
автор: Злата Наркевич