Я тебе відпускаю.
Іди.
Не жену, як женуть «на чотири прокляті сторони».
Я тебе відпускаю.
Сліди
Не лишай, бо вони, як у небі чистому — ворони.
Я тебе відпускаю.
На мить?
Не на мить, а на вічні вічності вічності.
Я тебе відпускаю.
Болить?
Трохи ниє. Давай, без трагічності.
Я тебе відпускаю.
Спинись
Десь, отам, на просторах чужої історії.
Я тебе відпускаю.
Не снись.
Ти тепер — на чиїйсь — не моїй території.
Я тебе відпускаю.
Іди.
Вибирай, протилежну моїй, дорогу.
Я тебе відпускаю.
Ти йди.
Я ж за тебе помолюся Ангелу й Богу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434439
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2013
автор: Настя Мозгова