ДО СВОЇХ НЕ ПО СВОЄ

Все  вимагає  кропіткої  праці.
Свобода  й  воля  тільки  цим  живуть
у  вирі  боротьби  за  право  націй
серед  племен  впізнати  власну  суть.

На  перехресті  різних  філософій
Русь-Україна  страчена  не  раз.
А  скільки  є  на  світі  ще  утопій,
які  не  зрушив  історичний  час.

Нас  руйнували  яничари,  чвари,
любили  зайди  в  не  своїй  землі,
Та  ми  нікому  не  були  до  пари,
аж  поки  не  пішли  у  москалі.

Тепер  аж  захлинаються  канали
устами  шовіністського  сміття,
аби  і  ми  під  дудку  проклинали
тих,  хто  за  нас  поклав  своє  життя.

Про  це  вже  й  говорити  не  охота,
що  нам,  рабам,  з  панами  легше  йти,
куди  не  ходять  власне  патріоти.
Нам  легше  плазувати  і  повзти.
То  й  досі  не  вилазимо  з  болота,
куди  нас  тичуть  мордою  брати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434415
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.06.2013
автор: I.Teрен