Коли погляд твій зник десь далеко, за обрієм,
Зачаїла я подих в печалі, в журбі.
Захлинỳлась душа моя болем і відчаєм
І принишкла над прірвою в тихій мольбі.
Понад краєм безодні знекриленим янголом
Я боролась з жагою зірватись на дно.
У війні із собою, з своїм скритим демоном,
Зрозуміла: без тебе жива все одно.
Коли погляд твій зник десь навìки зі спогадів
Я вдихнула на повні любов до життя.
І спокійна душа так сміливо, без здогадів,
Полетіла над прірвою до майбуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2013
автор: Тетяна Мерега