- Ти чуєш, любий? сурми грому...
В обіймах хмар народиться гроза...
Давай підем хутчіш додому...
Так лячно... дощ, немов сльоза...
- Не бійсь, кохана... я приго́рну...
До серця... там наш спільний дім...
І мить кохання неповторну...
В собі назавжди возлюбім...
- Гроза вже вщухла, мій коханий...
Та ти мене не відпускай...
Цілунок твій, як мед гречаний...
П"янкий, як росяни́й розмай...
- Моя лебідко, знаєш добре...
У світі більш любіш нема...
І твоє серденько хоробре...
Мене до неба підійма...
- Мій соколе, поглянь... веселка...
Вже зацвіла за небокрай...
Бери коня... і на сіделко...
Вези мене в кохання край...
- Рушаймо ж, мила, у дорогу...
Там де залишимось лиш ми...
Хай вкаже шлях нам до порогу...
де щастя... янголя крильми...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434364
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2013
автор: Лія***