Ми всі колись побачимо весілля,
Кохана дівчина надіне біле пляття,
Від горя дехто впаде в божевілля,
Для нього це буде, немов розп'яття.
А половина з нас за рученьку триматиме,
Із нареченою ітиме до вінчання,
Велике щастя ні на крок не відпускатиме,
А кожен гість промовить побажання.
По різному обставини складаються,
Бо кожен крок це битва за життя,
Надії дуже часто розпадаються,
І робляться для нас ,немов сміття.
Одні твердять що краще покохати,
А декому любов потрібна дуже,
Одним із двох,сім'ю не збудувати,
Взаємність необхідна любий друже.
На вас кохана вічно не чекатиме,
Бо залицяльників ,повірте, досхочу,
Життя своє з нас кожен будуватиме,
А я колись,можливо , закричу !!!!!
© Коля Януш
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434293
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2013
автор: Коля Януш