Грій повітря своїми криками.
Утішайся кіноафішами.
В мене манія. Я з безликими.
Сни стають, безумовно, гіршими.
Побивайся за нездійсненністю.
Починати потрібно з зачину.
Огортаюся знов буденністю.
Ти мене коли-небудь бачив? Ну?
Я сповзаю. Я переможена.
Залишились в душі недопалки.
Ця любов - моя вада вроджена.
Богом кинута, мабуть, зопалу.
Тамуй спрагу хіба трагічністю.
Напивайся моїми ранами.
Я тебе нагодую вічністю.
Поживу ще самообманами.
Не звикай до моєї звичності.
Я - то виняток, а не правило.
Помилився ти в риторичності.
А коли уже буде правильно?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434198
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.06.2013
автор: Fairytale