Як умру, то поховайте
Мене на Донбасі,
Закопайте в териконі,
В президентській рясі.
А Кравчук, і Ющ, і Кучма
Най лежали б поруч…
Щоб народ запам’ятав їх –
Була така сволоч….
Крали нелюди безбожно,
Крали, продавали,
Стільки людей загубили, -
Совісти не мали.
Люба ненько - Україно,
Прокинься, благаю!
Не ведися на посули
Ринкового раю.
Не клонися до Росії,
Не лізь у Європу –
Ніде΄ тебе не чекають, -
Всюди буде ж……опа…
Не слухай підбріхачів, -
Їх усіх купили,
На граблі΄ не наступай,
На встромлені вили…
Усе горе, усі біди
Від брехні та дурнів,
Не кивайте на сусідів…
Наче б там все дурно.
Свою совість, свої мізки,
Свої руки майте,
Любіть серцем Україну,
Своє поважайте!
А такого ще, як я,
Другого не треба,
Хоч терпіння у народу…
Більше ніж до неба.
Поховайте, пам’ятайте:
Був для вас в науку,
Не журіться за такую…
Продажную (с) у(р)ку
Поховайте, та вставайте:
Кайдани порвіте!
Від вражої, злої крові, -
Землю бережіте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434135
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.06.2013
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)