сидить якесь дівчатко на підлозі
шепоче щось під ніс незрозуміле
я підійшов, гадав що просить допомоги
а та кричати,-відійди дебіле
я відійшов,бо знав,немає речі згірше
за медитацію над склом пляшок спустілих
я бачив ті вуста шепочуть тишу
і як пітьма судомно пестить тіло
борсанням хвиль...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434103
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 28.06.2013
автор: Віталій Поповський