Каплі завжди летіли донизу-
Чи дощі це, чи смерчі і грози.
І востаннє в планеті пустельній,
На жаркому, як свічка, морозі
Покотилися дівчини сльози,
Щоб писати скінчилось чорнило.
Пальці рук дивно стерлись до крові-
Все дарма бо без руху вітрило,
Як в останню безвітряну кризу.
І, вже вкотре зігравши репризу,
Каплі знов полетіли донизу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434067
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2013
автор: fire_maroder