Як промінь сонця теплий і ласкавий,
Як ніжний подих Твій!
Як світлий промінь,чистий і прозорий,
Навік лишився в памяті моїй!
О,Дух,ти мій! О,Боже,мій!
В якому тілі ти живеш,якого тіла опануєш...?
Чи суперечить Дух із тілом,чи в мирі з тілом він живе?
Із тілом,що,О,Боже,Ти сотворив,
І те зерно,що посадив,що прорости і зодягнутись має,
У витвір Твій,О,Боже!
Твій Дух,що Ти вдихнув у нас,живе у тілі нашім.
Як хочеться,той Дух,звільнити,
Із надр тіла,Дух свій голос подає...
Він вирватись на волю хоче...
Як хочеться про Духа у Творця спитать,про Дар цей Божий,
Щоб народившись у тілесному полоні,
Він миттю не згорів,
Щоб, взявши в дар,цей Дух,в Творця свого,
Віддать,Йому ж,без каяття,із похвалою на устах.
Як хочеться по Духу жити!!!
О,Боже,О,Творець,Ти,наш!!!
Лиш Ти один про Дух той знаєш
Лиш Ти один,безсмертний скарб Свій,нам даєш!
Не занедбайте Духа свого,
В тілесній цій храміні із Духом говоріть-
Словами чистими,словами непорочної любові...
Ви богоугодні жертви віддайте Йому,Творцеві свому!!!
І в дар отримаєте Духа,ви в дар отримаєте Його..!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434035
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2013
автор: Ray