Обійми ваші, жорстокі, бездушні
Бетонні стіни, висоткі незрушні.
Холодний, сірий, задимлений морок
Безликі звірі, з душею потвори.
Забуті , прозорі, із сотнею клонів...
Без власної думки, без власної долі.
У вічному гніві, у злісній неволі
І навіть не мріють, про танці у полі.
Не згадують навіть безкраї простори,
Не бачили зорі сіяння ніколи..............
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434015
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2013
автор: Масявка