Шоколад,тепла ковдра, свічі,
Я заглиблююсь в свої думки.
Мої спогади самі ліпші
І надії,і мрії, і ти...
І твій погляд очей світло-синіх
Моя відповідь - каріх очей
І омана днів кращих,чарівних,
Найніжніших,найдовших ночей
Сміючись ти дарив мені небо,
Щоб на ньом малювала зорю,
Завіряла тебе, що напевно
Я найкращу картину створю...
Обіцяла і сонце,і зорі,
Обіцяла і сльози,і сміх
Вітру дихання - тонке й прозоре,
Блиск води, шум дождю, перший сніг.
Я картину тобі малювала
Дуже довго, не спала ночей
І всі сили я в неї вкладала,
І закоханність своїх очей...
А ти взяв і порвав ту картину,
Мною викохану столь довгий час,
Я ж любила її,мов дитину,
Ти ж сказав, що не треба образ.
Твої очі небесно блакитні
Аж до серця пронзали мене,
Так,ти краще тієї картинки,
На якій малювала тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2013
автор: Юліанка Бойчук