Пливуть по небу хмари й зорі.
На нім є місяць й сонце сяє.
Воно то чисте і прозоре,
То кольори свої міняє.
Воно низьке, воно високе.
Краї за обрій заховало.
Воно глибоке і широке –
Землі блакитне покривало.
Воно нас радує й лякає.
Воно дощить. Воно нас гріє.
Із неба часом грім гукає,
Або веселка майоріє.
І вільний птах розправив крила –
Немов торкається блакиті.
І мої груди, мов вітрила,
Наповнив вітер тої миті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433697
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2013
автор: inkulinets