Де посхилялися верби
Аж до самої води,
Ти шепотіла:"Не треба...
Любиш якщо- підожди...
Місяць он дивиться з неба.
Ми ще такі молоді"...
І милувалися верби
Зорями в темній воді.
Деколи в ночі духмяні
Згадую той детектив...
Гарний був хлопчик, слухняний-
Ніжно в натурі любив...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433644
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.06.2013
автор: Михайло Гончар