Нам дуже хочеться заграти
Щасливу пісню для людей,
Але спочатку треба стати
Під прапори нових ідей.
Із владою не мусим загравати,
І гнути на трикляту спину,
Пліч о пліч разом треба стати,
Щоб вборонити Україну.
Схід – Захід мають бути разом!
Хоч влада намагається розбрату,
Але ми є одним єдиним цілим!
А для проклятої є грати!
Не можна красти і народне брати!
Та злодії не спиняться гребти,
То ж треба разом їх зібрати…
Бандитів тих за грати упекти!
Не можна кинути й піти…
Доріг в чужині нам шукати,
Бо тут коріння і хрести,
Тут Батьківщина - наша мати.
Не можна від своїх зректись,
Душею, честю торгувати,
Бо ж як ти совість продаси, -
Одна дорога лиш за грати!
По духу й совісті – брати,
Слід би у всьому помагати,
Росії й Україні разом йти…
Не тицять дулі і не гнути мати…
У нас і в них повно жидів…
Які залізли у ту владу
Тому вони й цькують братів…
Якого ж тут чекати ладу?
Ти розділяй і владарюй,-
Стратегію цю мусим знати!
Тож треба отаких вождів, -
За грати!
Права Свобода щодо них,
І хай пробачать демократи,
Якщо не можна розстрілять,
То в клітку всіх козлів!За грати!
Бояться недоторканість знімать
І від корита рила відривати…
Та скоро вже народ їм скаже: Зась!
Наїлися? Тепер пани: За грати!
Гей, юність України, піднімись!
Від тих… нам нічого чекати…
Розчисти шлях собі в майбутнє,
Щоб діти і онуки могли грати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433629
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.06.2013
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)